Іноземні банки з ентузіазмом ідуть в Україну

Офис UBS в Нью-Йорке

Фото: roomian.org

З часу завершення “жовтогарячої” революції і нормалізації політичної ситуації в український банківський сектор активно вливаються іноземці. Однак не тільки стабілізація політичного життя перетворила банківський бізнес у “ласий шматочок” для міжнародних інвесторів.

Бум поглинань, що зараз спостерігається в банківській сфері, також обумовлений ростом прибутковості, розвитком нових перспективних напрямів і програм банківського бізнесу, у яких фінансові установи до цього часу не брали участі через низку причин економічного характеру.

Стимулює інтерес іноземних банків і зростаюча ринкова капіталізація українських банків (за останні 4 роки активи банківського сектора зросли втроє, а капітал учетверо), і самі клієнти, що радісно “тягнуться” до якісного обслуговування на рівні євростандарту.

Хто кого

Московський інвестбанк Renaissance Capital, німецький Deutshe Bank і французький BNP Paribas одні з найбільш вагомих гравців з іноземним капіталом, що ввійшли на українську банківську сцену за останні кілька місяців.

До цього і Renaissance, і Deutshe Bank уже відкривали свої представництва в Києві, однак фінансова криза 1998 року і політична нестабільність 1999 року злякали іноземних інвесторів, і банки були змушені на деякий час залишити український ринок.

Починають роботу іноземці порізному. Renaissance Capital, що вже є найбільш великим гравцем на українському фондовому ринку, придбав два невеликих банки для розвитку роздрібного бізнесу і кредитних операцій. А Deutshe Bank, що недавно погодив з НАК “Нафтогаз України” умови з надання двохмільярдного кредиту на сім років для розвитку інвестиційних програм, у березні відкрив київське представництво.

Найбільш активними в сфері запуску свого бізнесу на просторах України до цього часу залишалися банки Росії і СНД. До “Альфа-банку” і банку “Петрокомерц Україна”, що працюють на ринку з 2001 року, приєднався Національний резервний банк і “Зовнішторгбанк”. Казахський “Туран Алем” купив 10% невеликого “Трансбанку”.

У цей же час їхні європейські колеги воліли зміцнювати позиції у своїх “дочках“. Польський PKO Bank Polski збільшив частку в Kredyt Bank, а шведський SEB пообіцяв інвестувати в розвиток банку “Ажіо” ще 27,5 млн. доларів.

Попутно банки декларують виведення “на орбіту” супутніх небанківських бізнесів – лізингових і страхових компаній.

У всіх на вустах

Безумовно, найгучнішою новиною початку цього року стала заява найбільшого українського банку з 100%-ним іноземним капіталом Raiffeisenbank Ukraine поглинути другий за величиною український банк “Аваль”. Аналітики відзначають, що таке рішення обумовлене загальною експансією і бажанням Raiffeisen International лідирувати в Центральній і Східній Європі, а також сподіваннями на значний ріст в українському банківському секторі.

“На даний момент банк перебуває в стадії due dilligence (перевірки репутації), і остаточна сума угоди ще не погоджена”, – повідомляють в “Авалі”. За матеріалами різних інформагентств зробити висновок про остаточне завершення переговорів і узгодження істотних умов придбання дуже складно. Раніше у виданні The Banker (група Financial Times) указувався термін – до травня, зараз “Аваль-дайджест” (aval.ua) повідомляє про новий термін – до серпня.

Думки щодо таких тривалих переговорів розходяться. З одного боку, можливим каменем спотикання є сума угоди, яка, за оцінками експертів, спочатку становила 600 млн. дол., з іншого боку – існують різні точки зору щодо очікуваної після продажу банку повної реструктуризації менеджменту і регіональної мережі “Авалю”.

Результати переговорів цікаві усім. Якщо покупка все ж відбудеться, то об’єднаний банк під управлінням австрійців одержить більш як 15% українського ринку, серйозних клієнтів і значну регіональну мережу. Це дасть йому змогу обійти “Приватбанк” і стати найбільшим гравцем на ринку. Багато банкірів уже нарікають на те, що конкурувати на рівних з таким гігантом у масштабах України буде практично неможливо.

Іноземні банки з ентузіазмом ідуть в Україну

Чого очікувати

Якщо не брати до уваги російські банки, зараз тільки Raiffeisenbank Ukraine активно працює в сфері роздрібного бізнесу й обслуговування населення. І Citigroup, і ING, і HVB, що присутні на ринку вже досить давно, не створюють конкуренції українським колегам і цілком зосереджені на корпоративному фінансуванні й обслуговуванні дочірніх компаній. Думки аналітиків щодо можливого повороту справ розходяться. Однак принципово усі згодні, що в короткостроковій перспективі іноземними банками не будуть починатися різкі рухи убік розгортання роздрібної мережі.

Одночасно з цим спостерігається значний ріст активності в сфері формування портфелів цінних паперів українських підприємств, торгового фінансування і корпоративного кредитування.

І якістю, і кількістю

“Іноземний капітал в українському банківському секторі становить 13%. Це дуже мало, – зауважив якось Володимир Стельмах, голова Національного банку України, – Нам потрібно більше іноземного капіталу для подальшого успішного розвитку банківського сектора”. Відверто скажу, що навіть ця цифра істотно завищена, оскільки НБУ відносить сюди і банки, у яких беруть участь офшорні капітали українського походження. На переконання аналітиків, реальний відсоток присутності іноземців у капіталі банківської системи – менш як 6%.

Таким чином, з боку Національного банку основним рушійним мотивом залучення іноземних банків є приплив значних ресурсів у країну, ріст капіталізації і реформування менеджменту.

Для зростання зацікавленості іноземних інвесторів Національний банк планує усунути деякі законодавчі бар’єри і зробити більш ліберальною процедуру входження іноземних банків на український ринок.

“За” і “проти”

Зокрема, гарячі суперечки точаться щодо внесення змін у Закон “Про банки і банківську діяльність”. Основною законодавчою ініціативою є дозвіл на відкриття філій іноземних банків в Україні.

“З одного боку, дозволяти відкривати філії іноземним банкам невигідно для України, тому що філія платить податки в країні материнського банку. З іншого боку, це невигідно українським банкам через і без того високу конкуренцію на цьому ринку. Маючи дешеві ресурси, іноземні банки одержать широкі можливості для демпінгу, запропонують більш привабливі процентні ставки і довгострокові кредитні програми, нові продукти. Для багатьох просто не вистачить місця, – наводять свої докази банкіри. – Змінювати ринок і умови роботи українських банків потрібно поступово і дуже акуратно”.

За словами голови правління київського банку “Мрія” Костянтина Ворушиліна (в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”), ринку вистачить для всіх, і це не основна проблема для вітчизняних банків. Він висловив думку, що тиск на ринок з боку закордонних банків буде відчуватися тільки в ресурсному плані, адже усі банки мають однакові технології.

Суперечки ведуться і навколо пункту Закону, який говорить: до відкриття філій і представництв іноземних банків в Україні пред’являються такі ж вимоги, які встановлені для українських банків на території інших країн. Це також є вагомою перешкодою для іноземних фінансових організацій ряду країн, яку передбачається усунути.

До речі, відповідно до цього ж законопроекту регулятивний капітал іноземного банку має становити не менш як 150 млн. євро, а філії – 5 млн. євро, що повинно стати перешкодою на шляху дрібним закордонним банкам. Можна припустити, що створяться некомфортні умови для роботи дрібних “відмивальних“, а також непрозорих українських банків, які цілком зосереджені на обслуговуванні своїх господарів та інсайдерських компаній. Незабаром така вузька спеціалізація буде коштувати досить дорого.

Однак і тут є зворотний бік медалі – маючи значні ресурси, іноземні банки виберуть найкрупніших клієнтів з мінімальними ризиками і залишать собі надприбуток за цими проектами. Є і контраргумент – подібних підприємств не так багато, а здійснювати таке фінансування можна, лише зобов’язавши іноземний банк залучати українських колег.

Разом

Незважаючи на гучні заклики банківських союзів захистити українських банкірів від іноземних зазіхань, іноземний капітал залишається дуже бажаним джерелом росту і розвитку економіки і бізнесу в Україні, а прихід іноземних банків – безсумнівний позитив як для клієнтів, так і для банків. Звичайно, малим банкам, яких у банківському секторі більшість, буде складно вижити в умовах зростаючої конкуренції через недостатню капітальну базу й обмежені можливості в проведенні активних операцій. Їм доведеться шукати підтримки у засновників або ж нарощувати “м’язову масу” шляхом злиття і об’єднання з іншими банками. Ну а для аутсайдерів двері завжди залишаються відчиненими.

Артем Румянцев
червень-липень’05



Скачать бесплатно статью с нашего сайта в формате .pdf (расширенное содержание)
Іноземні банки з ентузіазмом ідуть в Україну.pdf Скачали: 14 раз(a).


море денег от МФО на вашу карту!

На любые цели, скидка -50% для новых заемщиков

возьмите вкусный кредит наличными на маркете!

До 200 тыс гривен и минимум времени для получения нужной суммы денег

кредитная карта банка - не откладывай жизнь на завтра!

Успей бесплатно получить кредитную карту World с кредитом 200 тыс, грейс 55 дней